Зірками не народжуються - зірками стають

   Щороку в стінах нашої школи проводяться різні заходи, в яких багато класів з радістю беруть участь, мій клас - не виняток. Хочу сказати, що наші виступи на сцені завжди були вдалими, бо збирали повну актову залу глядачів.

  Звістку про нове свято, на яке нам потрібно підготувати виступ, ми сприймаємо з великим ентузіазмом. Ми не обмежені в кількості бажаючих на ту чи іншу роль в наших виставах, найчастіше найзавзятіші завжди отримують те амплуа, до якого вони прагнули. Але до того, як розподіляти ролі, для початку потрібно написати сценарій і вибрати тему для виступу. Буває легше, коли тематика вже відома. Новорічна казка? - без проблем! Протягом деякого часу ми починаємо шукати, писати, створювати цікавий сценарій, який буде до вподоби кожному юному артисту. Справа ця не з легких, адже догодити глядачу - це досить важка задача. Після довгих, майже щоденних репетицій, настає час виходу на сцену. Навіть, якщо весь минулий тиждень ти нервував перед цією знаменною подією, то, як тільки ти береш в руки мікрофон, а погляд школярів із зали спрямован на тебе, то ти розумієш, що сцена - це не так вже й страшно. Головне: зловити одну хвилю з глядачами, і не мовчати, якщо ти раптом схибив, адже імпровізація іноді навіть краще тексту, вивченого напам'ять.

Кожен новий рік - це нові емоції, нові ролі, які ми отримуємо, граючи на сцені. Андросова Любов Іванівна - наш класний керівник. Саме вона виховала в нас хист до мистецтва. Починаючи з п'ятого класу, наша дорога в світ артистів тільки починала свій тернистий шлях до дев'ятого класу, хоча це ще навіть не кінець нашого шкільного життя.

 У п'ятому класі Любов Іванівна запропонувала інсценувати новорічну казку. Це була перша подорож юних акторів, справжнє родинне свято, на якому були присутні батьки. Вони пишалися нами, що змалечку ми вже тягнемося до театрального мистецтва. Нам так сподобалася реакція залу, наші власні відчуття маленьких артистів на сцені, що ми вирішили виступати щороку.

     У шостому класі ми зацікавилися класикою літератури - "Ніч перед Різдвом" М.В. Гоголя.  Ця історія для нас  стала чимось новим, адже ми розповідали глядачам про народні традиції святкування Різдва, співали щедрівки та жартували. Ми так гарно підготувалися, що нас запросили виступити і перед ветеранами  Дніпровського району  у дитячому клубі-кафе «Золотий ключик»,  за що маємо Лист Подяки.

   Сьомий рік нашого навчання був яскравим і смачним, адже ми виступали на Масляну, а там, як відомо, без млинців не обійдется. Жартівливий виступ на сцені, плюс смачні ласощі в кінці виступу налаштували публіку на необхідний лад, даючи нам ще один привід пишатися своїм класом і нашими виставами.

  У восьмому класі змінювати традиції якось не хотілося, і класний керівник запропонувала зробити щось для себе, а не тільки на втіху публіці, адже наш клас теж відмінний глядач. Самостійно підготувавшись, декілька дівчат і хлопців вигадали невеличку гумористичну сценку, яку показали не тільки нашому класу, та й одному з молодших, яким теж сподобався наш подарунок.

  

І ось дев'ятий клас – приємний момент, коли ми знову вийшли на сцену. На цей раз творча група однокласників підібрала аж чотири сценарії. Після бурного обговорення, вибраний сюжет був показаний глядачам. Зал прийняв нас, якщо не з розпростертими обіймами, то напевноз широкими посмішками, адже було чути пустотливий сміх і гучні вигуки. Всі були в гарному настрої під час перегляду новорічного  мюзиклу: вчителі, школярі, наші батьки і молодші сестрички та братики, яких ми запросили на свято. Дід Мороз зі Снігуронькою, Принц з Принцесою, Кощій з Бабою Ягою, і навіть поліцейський – всі привітали  глядачів з Новим роком. А після виступу деякі учні підходили до артистів  і жартома  просили автограф.

     Взагалі, можна багато згадувати про цікаві позашкільні заходи: походи у театр, кіно, різноманітні екскурсії, спільне проведення часу з класом, що допомагають нам бути більш згуртованими та дружними. Якби не наш улюблений класний керівник, який дав нам поштовх у творчому розвитку ще у дитинстві, то навряд чи ми змогли б домогтися успіхів, які ми маємо зараз.

 

 

Мезіна Аліна, учениця 9-В класу

 

Прикріплений файл: