Видатні постаті Херсонщини - освіта і наука

                                    Гозадінова Марія Гнатівна

( 1831-1898) - педагог, громадський діяч, засновниця (разом з сестрами Софією та Оленою) та директор першої Херсонської жіночої гімназії. Освітня та суспільна діяльність сестер Гозадінових на протязі більш як півстоліття вагомо впливала на формування цілих поколінь херсонців.

                                 Піроцький Федір Аполлонович

(1845-1898) Народився в сім"ї лікаря Лохвицького повіту Полтавської губернії. Закінчив юнкерський клас Михайлівського артилерійського училища, Михайлівської артилерійську академію. працював Винахідник обґрунтував можливість передачі електроенергії на велику відстань за допомогою гальванічного струму (провідники–рейки та дріт) та її використання для руху поїздів. 2 червня 1892 року було відкрито в Києві, вперше в Росії, регулярний трамвайний рух. У 1888 році Піроцький Ф.А., вийшовши у відставку в чині полковника, переїжджає в м. Олешки (м. Цюрупинськ). Не дивлячись на скрутне матеріальне становище він продовжував дослідження, випускав книги та писав статті в журнали.

                                         Гошкевич Віктор Іванович

Народився у 1860 в Києві Найбільша заслуга В.І.Гошкевича перед Україною, перед Херсонщиною - в його невтомній роботі на археологічній та історичній ниві. Він провів величезну кількість досліджень по вивченню давньої історії Південної України та історії запорізького козацтва. У 1890 році ним започатковано прообраз першого херсонського музею. "Музей історії та старожитностей", один з кращих серед губернських музеїв тодішньої імперії. Відкриття музею відбулось 1 жовтня 1911 року в окремому будинку (сучасна адреса - Ушакова, 16). Помер в м.Херсоні 2 березня 1928 року

                                     Пачоський Йосип Конрадович

(8.12.1864 - 14.02.1942) Наpодився в польській родині в м.Білгоpодці Волинської губеpнії. Після закінчення Уманського училища землеробства і садівництва займав посаду лабоpанта у Київському унівеpситеті, який закінчив у 1894 р. Після переїзду в Херсон (1897 р.) працює губернським ентомологом, організовував ентомологічний кабінет, на базі якого створено природничий музей Херсонського земства. Й.К.Пачоський був не тільки видатним ботаніком, але і крупним зоологом. Кращі роботи написані в херсонський період життя. Вчений зібрав, визначив, препарував великі за обсягом колекції рослин, комах, птахів, риб, мінералів, які експонувались в музеї. Сьогодні найбільш цінною частиною Херсонського краєзнавчого музею є колекція птахів південної України, яка зібрана вченим, його великий гербарій та наукові праці.

Велика заслуга Пачоського полягає в пpопаганді заборонення весняного полювання. У 1900 р. виходить популяpна бpошуpа Пачоського "Про охорону птахівв Хеpсонській губеpнії". Й.К. Пачоский - єдиний вчений, який керував двома найбільш відомими в Євpопі заповідними об"єктами - Асканією-Hова і Біловезькою Пущею.

З 1926 р. пpофесоp Познанського унивеpситету. Був членом Польської Держради по охоpоні пpиpоди.

                                      Тарле Євген Вікторович

(08.11.1874 – 05.01.1955)- російський історик. Народився в Києві в купецькій родині. Закінчив 1-у Херсонську гімназію, навчався в Новоросійському, потім у Київському університеті, який закінчив із золотою медаллю. У різні роки працював у Московському, Петербурзькому (Леніградському), Юр′ївському, Казанському університетах. У 1930 р. заарештований за сфабрикованим звинуваченням, в 1931-32 р.р. перебував на засланні в Алма-Аті. 17 березня 1937 рішенням Президії ЦВК СРСР булазняла судимість і поновив Є. В. Тарле у званні академіка. Основні твори: «Робочий клас у Франції в епоху революції», «Континентальна блокада», «Наполеон», «Талейран», «Жерміналь і преріаль». Брав участь у підготовці колективних робіт - "Історія дипломатії", підручників для вузів. Вивчаючи документи з архівів Парижа, Лондона, Берліна, Гааги, Мілана, Ліона, Гамбурга Тарле підготував перший у світовій науці дослідження економічної історії Європи періоду наполеонівських війн.

Почесний доктор університетів у Брно, Празі, Осло, Алжирі, Сорбонні, член-кореспондент Британської академії, дійсний член Норвезької академії наук і Філадельфійської академії політичних і соціальних наук.

Російська академія наук присуджує премію імені Є. В. Тарле за видатні наукові роботи в галузі всесвітньої історії та сучасного розвитку міжнародних відносин

                                     Жолобов Віталій Михайлович

Льотчик - космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу. Народився 18 червня 1937 року в с. Стара Збур"ївка Голопристанського району. Дитячі роки пройшли в Азербайджані, де закінчив інститут нафти і хімії. У 1963 році зараховано до загону космонавтів. У 1974 році закінчив Військово- політичну академію. Здійснив космічні польоти на орбітальній науковій станції "Салют - 5" і транспортному кораблі "Союз - 21" . Ліквідатор аварії на ЧАЕС. Ініціатор створення Херсонського фонду "Космонавт Юрій Гагарін" для допомоги і соціального захисту інвалідів, малозабезпечених, воїнів-афганців, що постраждали від аварії на ЧАЕС. Дійсний член Транспортної академії України. Почесний громадянин Херсона і Голої Пристані. У 1994 - 1996 роках - голова Херсонської обласної Ради народних депутатів, у 1995 - 1996 - голова Херсонської обласної держадміністрації.